- історичний
- -а, -е.1) Стос. до історії (у 1-5 знач.). || Признач. для висвітлення питань історії (у 3, 4 знач.). Історичний журнал. || Признач. для підготовки істориків. Історичний факультет. || Признач. для зберігання й показу пам'яток історії. || Опертий на минуле.2) Який існував у дійсності, відповідає реальній дійсності; невигаданий.3) Важливий для історії, який увійшов в історію (у 4 знач.); знаменний.4) Який висвітлює, відображає події з історії (у 4 знач.). || В основу змісту якого покладено факти, події з історії. Історичні пісні.5) Який підходить до явищ із погляду їх виникнення та розвитку; який розглядає явища в зв'язку з конкретними умовами їх існування на різних етапах розвитку. || Який відображає, вивчає що-небудь у його послідовному розвитку.••
Істори́чна психоло́гія — галузь психології, що вивчає розвиток психіки в суспільно-історичному аспекті.
Істори́чний матеріалі́зм — частина марксизму, що вивчає найзагальніші закони й рушійні сили суспільного розвитку.
6) Пов'язаний з певним періодом розвитку суспільства; невічний, минущий. Історична категорія.7) Який стосується того часу, від якого збереглися речові пам'ятки; прот. доісторичний. Історична доба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.